VELUX Blog

Автор ВЕЛЮКС Україна, черв. 16, 2020

unnamed

 

 

16 травня 2020 р.  у Копенгагені,  в Міжнародний день світла ЮНЕСКО, було оголошено лауреатів премії The Daylight Award 2020 року: Юха Лейвіскя за його архітектуру, Рассела  Фостера за його дослідження, і винятково для цього року премія The Daylight Award також  була присуджена  Генрі Пламмеру за його життєві досягнення.

Юха Лейвіскя з Фінляндії отримав нагороду за свої архітектурні роботи, що демонструють його унікальну здатність перетворювати денне світло на невід'ємний елемент будівель.

Рассел Фостер зі Сполученого Королівства отримав нагороду за свої клінічні дослідження за участі людей, присвячені важливим питанням, що стосуються світла.

Генрі Пламмер зі Сполучених Штатів Америки отримав нагороду за життєві досягнення завдяки тому, що відобразив явища денного світла у своїй блискучій фотографії та літературній творчості.

Винятковою нагородою, яка вручається лише цього року з нагоди 40-ї річниці першої премії The Daylight Award, відзначено Йорна Утзона .

«У той час як лауреат Рассел Фостер вивчає як світло впливає на людську поведінку та фізичний та психічний стан, лауреати Юха Лейвіскя та Генрі Пламмер підходять до впливу й глибинного значення денного світла через архітектурний дизайн, фотографічне та вербальне вираження людських реакцій. Незалежно від того, чи пояснюють вони, як світло діє на нейрони, чи розкривають поетичну сутність світла, лауреати премії The Daylight Award 2020 демонструють нам силу природного світла», – стверджує журі.

Про премію The Daylight Award

Премія The Daylight Award відзначає та підтримує наукові дослідження щодо денного світла та використання денного світла в архітектурі, в інтересах охорони здоров'я людини, добробуту та навколишнього середовища. Особлива увага приділяється взаємозв'язку між теорією і практикою.

Премія була заснована благодійними фондами VILLUM FONDEN, VELUX FONDEN і VELUX STIFTUNG, і присуджується раз на два роки у двох номінаціях: за наукові дослідження та в галузі архітектури. У якості винятку в 2020 році оголошуються три лауреати, оскільки премія відзначає 40-у річницю з вручення першої премії The Daylight Award. Нагорода вручається у вигляді особистих призів, кожен з яких на суму 100 000 євро.

 

Премія The Daylight Award 2020 в галузі архітектури: Юха Лейвіскя, архітектор і дизайнер 

Юха Лейвіскя є одним з провідних сучасних архітекторів Фінляндії. У своїх роботах він демонструє унікальну здатність перетворювати денне світло у невід'ємний елемент своїх будівель у спосіб, що поєднує в собі емоційне стимулювання, функціональність і витончену, але зворушливу наявність світла як частини просторового досвіду. У сучасному контексті екологічних цінностей архітектури та використання природних ресурсів для створення природного і стійкого комфорту робота Лейвіскя з денним світлом є сьогодні особливо актуальною.

«Рішення щодо денного світла в сучасній архітектурі зазвичай базуються на варіаціях зенітного світла або вузьких прорізах у даху або стінах для направлення світла вздовж поверхонь архітектурного простору. Світло у Лейвіскя – це косі промені світла, що прямо падають на вертикальні поверхні й відображаються, створюючи враження шарованого світла з виразним відчуттям глибини. Його світло не тільки підсвічує поверхні, воно, здається, виникає і вібрує в самому архітектурному просторі. Особливо виточений ефект в його світлових вираженнях має використання відбитого кольору, що робить колір постійно мінливим, кінетичним і пульсуючим явищем. Кольори стають яскравішими, а потім тьмяніють, з'являються та зникають залежно від інтенсивності та напрямку сонячного світла, ніби дихання. У проектуванні житлових будинків Лейвіскя приділяє таку саму увагу до якості та інтенсивності денного світла для візуального комфорту і добробуту жильців. Він робить це спокійно, просто й вишукано, не прагнучи справити яскраве враження», – вважає журі.

Першою його вражаючою будівлею стала Ратуша у м. Коувола наприкінці 1960-х років, спроектована у співпраці з Бертелем Саарніо. Після 1970-х років Лейвіскя привернув до себе міжнародну увагу завдяки низці виключно вишуканих і емоційних релігійних будівель. На додаток до декількох церков і соборних будівель він побудував низку високоякісних приватних і багатоквартирних будинків, бібліотеку, посольство і культурний центр в Єрусалимі. Крім робіт у будівництві, він створив безліч конкурсних робіт і невиконаних проектів, наприклад, для музеїв сучасного мистецтва. Його архітектура завжди гуманна, скромна, спокійна й оптимістична. Вона привітна й затишна, без будь-яких спроб керувати або справити враження на відвідувача або привернути увагу до архітектора.

Церкви Лейвіскя є дійсно майстерно вираженими інструментами денного світла. У той час як джерелами його натхнення є баварські барокові церкви, особливо базиліка Фірценгайліґен Бальтазара Неймана, його плоскі ортогональні композиції перегукуються з принципами візуального контрасту товариства художників «Стиль» (De Stijl). Лейвіскя також надихає музика, а отже, його архітектурні проекти мають музичну сутність, що нагадує, зокрема, Моцарта. У той час як архітектура Лейвіскя перегукується з архітектурними і музичними прецедентами, його трактування світла в рівній мірі відображає природні умови освітлення в північних лісах, особливо зустрічне світло, видиме крізь листя, і відчуття оточення берез з їх білими вертикальними ритмами.

Юха Лейвіскя продовжує збагачувати значущі традиції скандинавських майстрів сучасної архітектури.

Премія The Daylight Award 2020 з наукових досліджень: Рассел Фостер, нейробіолог

Професор Фостер є директором Лабораторії офтальмології в м. Нуффілд та керівником Інституту сну та циркадної неврології Оксфордського університету, Великобританія. У 2015 році він отримав звання Командора Ордена Британської імперії (CBE) за заслуги перед наукою. Будучи автором майже 200 наукових публікацій і чотирьох науково-популярних книг, він також є широко популярним оратором і лектором.

Його інтерес полягає в розумінні того, як утворюється і змінюється циркадний ритм і ритм сну та бадьорості. Ранні дослідження професора Фостера включали пересадження певної групи мозкових клітин від однієї породи хом'яків до іншої. Таким чином він зміг продемонструвати, що саме мозок задає ритм годиннику тіла. Його найвідомішим науковим відкриттям було те, що око містить спеціальну клітину, датчик світла, який вирівнює годинник тіла і ритм сну та бадьорості з циклом дня й ночі. Без цієї спеціальної клітини ми б втратили синхронність із днем. Це незвичайне відкриття змінило фундаментальні засади знання про вплив світла на біологічні системи і фізіологію людини.

У промислово розвиненому сучасному світі ми проводимо в середньому 90% свого життя всередині будівель, і збудоване середовище є головним регулятором світла, яке ми сприймаємо. Архітектурна спільнота визнає роботу професора Фостера, яка визначає короткострокові та довгострокові наслідки впливу світла на здоров'я і розглядає те, коли і як слід заохочувати потрапляння світла, і навпаки, коли його слід зменшити і затемнити.

«Клінічні дослідження Рассела Фостера за участі людей, присвячені важливим питанням, що стосуються світла. Як ранкове світло впливає на сон? Чому світло вночі шкідливе для здоров'я? Зрештою, відповіді на ці питання вплинули на світ медицини у різних сферах, включаючи медицину сну, психіатрію, неврологію, геріатрію, офтальмологію, імунологію та навіть онкологію. Визначивши нейронне підґрунтя невидимого шляху світла до мозку, він продемонстрував потужний і широко розповсюджений вплив світла на здоров'я людини», – стверджується у висновку журі.

Премія The Daylight Award 2020 за життєві досягнення: Генрі Пламмер, архітектор, письменник і фотограф

Генрі Пламмер – академік архітектури, який присвятив свою кар'єру дослідженню денного світла в архітектурі. Будучи почесним професором, він викладав історію архітектури та дизайну в Центрі перспективних досліджень Університету Іллінойсу в Урбана-Шампейн. Він отримав свою ступінь магістра архітектури в Массачусетському технологічному інституті, вивчав світлове мистецтво у художника, фотографа, педагога і теоретика мистецтва Дйорда Кепеша і був учнем з фотографії в Майнора Уайта.

«Через значну критику та фотографічні дослідження він надає вдумливу та незабутню оцінку незліченним будівлям протягом всієї історії. Його унікальний підхід до виявлення перетворювальних, метафізичних якостей денного світла полягає в тому, щоб об'єднати силу його наративного аналізу з видатною майстерністю архітектурного фотографа. Таким чином, його велика робота надихнула покоління архітекторів розкривати та відзначати емпіричні аспекти денного світла в архітектурі», – пояснює журі.

Пламмер підкреслює роль двох своїх засобів: «Слова досліджують ідеї та думки, спостереження та аналіз світла, у той час як образи представляють саме явище. Саме з огляду на це фотографії призначені не в якості ілюстрацій до тексту, а скоріше для того, щоб сформувати свій власний спосіб дослідження, який прагне ретельно вивчити метафізичні аспекти архітектури, значення яких значною мірою знаходиться поза межами слів».

Він опублікував безліч чудових книг, що розкривають перетворювальну силу денного світла в архітектурі, з відзначеними публікаціями, включаючи ранні в японському журналі «Архітектура + урбанізм», такі як «Поетика світла» (1987), «Світло в японській архітектурі» (1995) і «Майстри світла» (2003). Остання – це значний (420 сторінок) каталог з більш ніж 50 архітектурних шедеврів двадцятого століття і являє собою перший всебічний і узагальнений аналіз денного світла в проектах архітекторів від Аалто до Райта. Після цієї роботи були книги, у тому числі «Архітектура природного світла» (2009), «Тиша і світло: безмовне красномовство архітектури Шейкера» (2009), «Нордичне світло: сучасна скандинавська архітектура» (2012) і «Космос світла: священна архітектура Ле Корбюзьє» (2013).

Як видно з цього висновку, Пламмер унікальний тим, що вивчав і фотографував архітектурне світло в різних культурних, кліматичних і географічних контекстах. Ця міжкультурна взаємодія варіюється від ролі світла в японській архітектурі – доповнюючи класичну книгу Танідзакі «На славу тіней» – до його значення в скандинавській архітектурі і архітектурі Шейкера. Крім того, він досяг успіху в акцентуванні та опосередкуванні багатосенсорного сприйняття, як це продемонстровано в його недавній книзі «Досвід архітектури» (2016) – в його образах і творах, особливо в грі тиші і світла. Дослідження Пламмера охоплюють ефемерний, духовний і метафізичний феномен світла для майбутніх поколінь.

Дослідження Генрі Пламмера характеризуються гуманістичною, художньою, аналітичною та метафізичною спрямованістю. Глибина і якість його аналізу засновані на ретельних дослідженнях, що охоплюють емпіричне і феноменологічне, а також інтуїтивне і художнє ставлення до дослідження денного світла. Його фотографія є винятковою, і його творчість привнесла більш глибокий рівень розуміння та оцінки якості світла в навчання та професію.

Його твори та фотографії є джерелом натхнення для вивчення та практики архітектури в усьому світі.back 2

Для отримання більш детальної інформації, будь ласка, відвідайте сайт www.thedaylightaward.com